Тарас ШЕВЧЕНКО.ПРОРОЦТВА і НАСТАНОВИ.

[М.Джура]

В наш час слова Кобзаря здаються влучними,як ніколи.Може ми наближаємось до певного рубікона?!
Ось про загравання влади з інтелігенцією(та ж "Шевченківська" премія):
"Мені здається,я не знаю,
А люде справді не вмирають,
А перелізе ще живе
В свиню абощо та й живе,
Купається собі в калюжі,
Мов перш купалося в гріхах...
...
А де оті?Невже в сажах
Годує ХАМ собі на сало?"
("Мені здається,я не знаю")
сажі-хлів для свиней.

[М.Джура]

Настанова:"...Добре жить
Тому,чия душа і дума
Добро навчилася любить!
Не раз такому любо стане,
Не раз барвінком зацвіте.
Отак,буває,в темну яму
Святеє сонечко загляне,
І в темній ямі,як на те
Зелена травка поросте."
("Буває іноді старий")

[М.Джура]

"Церков-домовина
Розвалиться...і з-під неї
Встане Україна.
...
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить,
І помоляться на волі
Невольничі діти!.."
("Стоїть в селі Суботові")

[М.Джура]

"Мені однаково,чи буде
Той син молитися,чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять,лукаві,і в огні
Її,окраденую,збудять...
Ох,не однаково мені."

[М.Джура]

"...І всі мови...
Всі знаєте.А своєї
Дастьбі...Колись будем.."
("І МЕРТВИМ,І ЖИВИМ...")

[М.Джура]

НАСТАНОВА.Так герой Комедії "Сон" відповідає своєму земляку(типовому малоросу),якого зустрів у Петрограді.
"...аж землячок:
"Так як же ты
Й говорыть не вмиеш
По-здешнему?"-Ба ні,-кажу,-
Говорить умію,
Та не хочу"...

[М.Джура]

"...А той,щедрий та розкошний,
Все храми мурує:,
Та отечество так любить
Так за ним бідкує,
Так із його,сердешного,
Кров,як воду точить!..
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
Як ягнята."Нехай,-каже,-
Може,так і треба..."
("Сон"Комедія)

[М.Джура]

"А ти,моя Украйно,
Безталанна вдово,
Я до тебе літатиму
З хмари на розмову.
На розмову тихосумну,
На раду з тобою:,
Опівночі падатиму
Рясною росою.
Порадимось,посумуєм,
Поки сонце встане:,
Поки твої малі діти
На ворога стануть..."
("Сон"Комедія)

[М.Джура]

Настанова:
"...Не жди сподіваної волі-
Вона заснула:цар Микола
Її приспав.А щоб збудить
Хиренну волю,треба миром,
Громадою обух сталить:,
Та добре вигострить сокиру-
Та й заходиться вже будить.
А то проспить собі небога
До суду Божого страшного!
А панство буде колихать,
Храми,палати мурувать,
Любить царя свого п'яного
Та візантійство прославлять,
Та й більше,бачиться нічого."
("Я не нездужаю,нівроку.")

[М.Джура]

Настанова:
"...Свою Україну любіть,
Любіть її...Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть."
("Чи ми ще зійдемося знову?")